Люди одинакові

Людина за людиною Усі ми одинакові Не схожі може віями Та схожі дуже знаками Ти мовиш мені казками Я мовлю тобі віршами Ми розмовляєм в такт Мабуть із боку дуже смішно Адже люди одинакові Нема чого судити тебе Якщо вирішиш тікати Нема вільної планети Не сиди на вулиці Доки стане холодно Одягай своє пальто І ті грубі чоботи Я сиджу на кухні десь Я сиджу в кімнаті Тиша пронизала весь Простір вище п'яток Вітер дме по половицях Протяг сильна штука Хтось можливо захворів Холод як розлука Десять вісім шість годин Серце нерухоме Топором мій страх висить Кам'яная втома Я боюсь лягати спать Час схопив у руки Не виходить ні писать Не виходить слухать Розітри моє лице Мокрою серветкою Добре, що ти в мене є Зустріч недалеко