Дочка комісара

Дочка комісара, анархісткой стала

Анархістам батю свого відразу здала

Де золото народу падло те ховате

Вона нам покаже, бо все про нього знає

Щічки червоненькі, коси золотенькі

Закохалась вся анархо братва

В п'яному уграрі, ніжкі ті біленькі

Танцюють на столах анархо кабака

В анархо батальйонах такого небувало

Щоб одна дівчина всіх у себе закохала

На руках носили, ніжки цілували

А вона тим часом червоних їм здавала

В неї портупея знята з офіцера

А у портупеї тій її наган

Лиш одна прикраса гільза з кулемета

Між грудей на ній висить той талісман

Сонце світить пр"ямо в спину

Громадянська йде війна

На конячках анархісти

Розвеселая братва

Дочка комісара анархісткой стала

Веселі в анархістів видались часи

Всіх в себе закохала нікому не давала

Неначе пелюсток нечепаной краси

Слюні капали на молоденьке тіло

Але чортеня у ній завжди сиділо

Підсуніло братві пальоний самогон

Із золотом народу маханула за кордон

Сонце світить прямо в спину

Громадянська йде війна

На конячках анархісти

Розвеселая братва