Моя тиша вбиває тебе більше за крик
Я нині не промовляю того, до чого ти звик
Твій погляд на виднокраї, а мій за обрієм зник
Пробач за те, що лишаю самі недопалки слів
У твоїй попільничці старій
На Яблуневій, 20
Серед оманливих мрій
Тепер самій лишатись
Номер лежить на столі
Дзвони, коли заплачеш
Кричи на мене, як тобі так буде краще
Як тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Але ти не зможеш перекричати моїх непромовлених слів
Але ти не зможеш перекричати моїх непромовлених слів
Твоя совість чистіша за краплини дощі
Не переймай гріхи мої, я цього і не прошу
Забудь даремні двобої свої з моєй німотою
Пробач за те, що лишаю
Тонути з головою
У малеькій однушці старій
На Яблуневій, 20
Серед оманливих мрій
Тепер самій лишатись
Номер лежить на столі
Дзвони, коли заплачеш
Кричи на мене, як тобі так буде краще
Як тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Якщо тобі так буде краще
Але ти не зможеш перекричати моїх непромовлених слів
Але ти не зможеш перекричати моїх непромовлених
