Я рахую пальцем в небі спогади, що в голові
Скоро десь на небесах з тобой зустрінемося ми
Ненормальні діти у очах своїх батьків
Мене сьогодні так накрило, бачу тільки дим
Втім не розбещений життям, але такий дурний
Ти нагадай знову про себе та мене зігрій
Стій осторонь, подалі, я хочу бути один
Напевно, жити мені краще, коли я сумний
Загубився серед друзів та дешевого бухла
Мені важко щось згадати, сильно колить голова
Нерозумні дії, а за ними і слова
Напевно, до кінця життя я буду сам
Закрию очі
Побачу кращий світ
В тому моменті, коли в цьому світі я в землі
Не думай плакати
Хоча, як хоч — реви
Все рівно не відчую на плечі сльози твої
Все рівно не почую більше я твої думки
Нас розділяють пару метрів землі
