Чого свої очі, чого свої милі
Вмиваєш гіркими слізьми?
Слізьми
Хіба ж ти не знаєш
Що люди, як хвилі
Байдужі, холодні, німії
Німії
Кепкують над краєм
Твоїм сиротливим
Ти крушишся серцем сама
Сама
Хіба ж ти не знаєш
Що в світі кривдивім
Ні ради, ні правди нема!
Нема!
Якщо мене вірно, зозуле, кохаєш
То ти на людей не вважай!
Не вважай!
Хіба ж ти не бачиш
Хіба ж ти не знаєш
Що ти - моє щастя, мій рай!
Якщо мене вірно, зозуле, кохаєш
То ти на людей не вважай!
Не вважай!
Хіба ж ти не бачиш
Хіба ж ти не знаєш
Що ти - моє щастя, мій рай!
