В рідний дім з чужих країв повертався козаченько
Ніби вітер, кінь летів, швидше ніс його до неньки
Там, де батьківський поріг, зачекалась біла хата
Та в дорозі зупинивсь коня-друга напувати
Ой калина — любов, щастя на долоні
Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні
То солодка, як мед, то неначе з перцем
При дорозі росте, а живе у серці
При дорозі росте, а живе у серці!
А на березі ріки гарна дівчина в віночку
Білувала рушники та полотна на сорочку
Аби вишити на ній візерунки калинові
Де ж, кохання ти моє, козаченько чорнобровий?
Ой калина — любов, щастя на долоні
Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні
То солодка, як мед, то неначе з перцем
При дорозі росте, а живе у серці
При дорозі росте, а живе у серці!
Стрілись погляди ясні, і без слів все зрозуміло
Лиш окрилені пісні із сердець увись злетіли
Ти, дівчино, не барись, вишивай скоріш сорочку
Восени сватів діждись, будь моїм батькам за дочку
Ой калина — любов, щастя на долоні
Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні
То солодка, як мед, то неначе з перцем
При дорозі росте, а живе у серці
При дорозі росте, а живе у серці
Ой калина — любов, щастя на долоні
Зелен лист, білий цвіт, ягоди червоні
То солодка, як мед, то неначе з перцем
При дорозі росте, а живе у серці
При дорозі росте, а живе у серці!
