- So what? So plenty! I love you. You belong to me.
- No. People don't belong to people.
(People don't belong to...)
Нестримно і негадано,
Шалено і безсоромно
На місто опустилася зима.
І як це дивно сталося,
Але вона одного дня
Раптово зникла із його життя.
А він шукав її шукав,
Ночами довгими не спав,
Вдивляючись очима в темноту.
На кожній станції чекав
І міцно у руках тримав
Те фото, де він бачив саме ту.
На-на, на-на...
На-а-а... (А він шукав...)
На-на...
(А він шукав... А він шукав... шукав. шукав...)
Хвилинами і тижнями,
Роками і годинами
В її полоні він тепер навік.
Молився він усім богам,
Не знав, чого, але чекав,
Коли був проти нього цілий світ.
А він чекав її чекав,
Своїх дверей не закривав,
І вже не знав: "Була вона чи ні?"
Весь час по вулицях блукав,
Та раптом він одного дня
Колись її побачив уві сні.
Казали нам завжди колись
Коли шукаєш, то знайдеш.
Але він і тепер на самоті (на самоті...)
Тепер він прагне у той сон,
І там він бачить, як вона
З'явилась знову у його житті.
Хо-е-ей! Хо-у-у! Хо-е-ей! А-о-о-у!
Хо-у-у! Хо-е-еу! Хо-у-у! О-о-у!
На-на, на-на...
На-а-а...
На-на...
