Злива

*проігриш* Сонце закрили важки темні хмари, Притягнуті буйством шалених вітрів, Пливуть, мов бе злики зловіщі примари, від залко на нат войовничих громів. Ламається небо від краю до краю, і спалахи блискавок бьють раз у раз. І Божа вода, та що хмари тримає, з пробоїн і дір полилася на нас. Вітер ганяє собі досхочу, та грає на струнах д ощу, не відомі нікому мотиви, З неба гримлять барабани й баси, Звучать неземні голоси, Під шум невгамовної зливи, *проігриш* Гуляє ніким не приборкана сила, Не знає ні меж, ні застав, ні границь Оскільки зламала, змела, портошчила показуючи свою велич і міць А злива навколо, стояла стіною, і зник горизонт і усе на вкруги, бурлили потоки живою водою, змиваючи бруд на землі, та гріхи. Вітер ганяє собі досхочу, та грає на струнах д ощу, не відомі нікому мотиви. З неба гримлять барабани й баси, звучать неземні голоси, Під шум невгамовної зливи *проіграш* Вітер ганяє собі досхочу, та грає на струнах д ощу, не відомі нікому мотиви. З неба гримлять барабани й баси, звучать неземні голоси, Під шум невгамовної зливи, Під шум невгамовної зливи. *проіграш* Кінець