Ви клялись тоді точно вижити
Потім тихо плакати
За братів своїх, за сестер своїх
Їх не стерти вже
Їх з сердець не вибити
Їх не здути вітрами, їх не здути вітрами, їх не здути вітрами
Їх не стерти вже — ні вогнем, ні снігом
Повернись живим!
Повернись живим!
Повернись живим, живим!
Ті, кому клялись — віри сповнені
Тільки повернись
До дітей своїх, до батьків своїх
Їх сердець вогонь
Гріє тихим полум'ям
І за вас молитвами, і за вас молитвами, і за вас молитвами
Богу мерехтить
Повернись живим!
Повернись живим!
Повернись живим, живим!
Повернись живим!
Повернись живим!
Повернись живим, живим!
