Далекі Обрії

Неначе у золотій клітці Охоплена гамою барв Не cтерплять ми бідні зіниці Щодня - небуденний чар Міцні татуйовані лиця Боронять минуле своє Прощальне слово "верніться" Спіткає усюди мене Там де жодних листів не буває Скільки років кому не питають Полюю на кадри світу, що зникає Далекі обрії кличуть і манять Тремтіла, ламалась, благала Звивалась фільмова тасьма Дно пропасті - карна виправа Розсудить пралісна імла Коралеві скелі і мури Квітковий вівтар на ножах Тепер мене звати Теура Тепер я - багряний птах! Мої світлини не в змозі передати Неземної краси і омани Люди там не живуть - виживають Далекі обрії ваблять, жахають