Ти тільки образ, тепер ти тільки образ
Що я бачу в натовпі перехожих, не можу
Ні, я не можу викинути твій одяг
Та відіпрати запах я також не зможу, схоже
Несу букети, я повість, що без поета
Подарую квіти в руки прозорого силуета
"Знаєш, я скептик" — сказала б тобі в вічі
Але, щоб не чути правду, я повірю в потойбічне
Тебе не стало настільки, що тепер ти усюди
Не стало настільки, що не можу забути
Не стало настільки, що твій шарф вже не гріє
Не стало настільки, що не стало надії
Тебе не стало настільки, що тепер ти усюди
Не стало настільки, що не можу забути
Не стало настільки, що твій шарф вже не гріє
Не стало настільки, що не стало надії
Що все повернеться, буде як було доти
Всі надії безжалісно забрав твій останній подих
Останній подих, я під водою на сходах
Та з законами природи навряд чи дійду я згоди
Кожен вмирає, я знаю, кожен вмирає
Та без тебе я вже не живу, я тільки виживаю
І час лікує, загоїть, напевно, рани
Але ж нам судилось ще так багато, чому так рано?
Тебе не стало настільки, що тепер ти усюди
Не стало настільки, що не можу забути
Не стало настільки, що твій шарф вже не гріє
Не стало настільки, що не стало надії
Тебе не стало настільки, що тепер ти усюди
Не стало настільки, що не можу забути
Не стало настільки, що твій шарф вже не гріє
Не стало настільки, що не стало надії
