Наш великий король королівства
Що із темряви не виліза
Він є володар всіх мертвих
І всього мертвого зла
Один раз випадково створивши
Жахливого чаклуна
Відвоювати рішивши
Королівство вічного дня
І із бруду й піску він збирає
Свою армію воїнів
А в їх тіло він душі всиляє
Своїх вбитих ворогів
І вже соте закляття чаклує
Їм повидававши щити
І говорить всім на останнє
В напрямку королівства іти
Але-е
Проллється дощ
І його армія паде
Як вдарить грім
І його армія паде
Серед його воїнів лиш єдині вороги
Проллється дощ
І його армія паде
Подивилися вони на себе
Не пройшовши метра і два
Зрозуміли ні слова сказавши
Ворогів серед них і нема
А король у невдовзі дивився
Із-за стін на єдині врата
Як його привеликая армія
На його стіни почала нападать
І шукали всім королівством
Хто могутній був би такий
Щоб зумів хочаб зупинити
Сію армію, вже ворогів
Із місцевого критого цирку
Вони вкрали рудого шута
Видавши у руки сокиру
І відправили воювать
Проллється дощ
І його армія паде
Як вдарить грім
І його армія паде
А до бою вийде помаранчевий бог
Як тільки піде дощ
Вся його армія паде
Розбита об стіни щитами
Його армія із піска
Жахливіше нікого не знайдеш
Ніж нашого короля
І єдиного
Нашого короля
Короля!
