Відьми

Очі різнокольорові Вогняне волосся зовні Маю декілька облич Нема спасіння, як не клич Не пробачу я гріхи Ми святі, наче вогні Не такі, як ти нас уявляєш! Підійди хоча б на крок Внаслідок моїх думок До червоного скалічу Відьму в собі викличу! Розчинившись в тиші Голос твій ще глибше Таємницю річці віддає Кажеш, не в собі немов Я кажу: "Бери любов" Тільки не забудь, що не даю її я без умов Очі мої навіть у твоїх снах Не захлинись потім в своїх сльозах! На вітру біленьке плаття На тобі прокляття Я лиш хотіла щастя! Розлетівся попіл болю Я біжу крізь поле З тобою в небеса! З тобою наче уві сні Шкода, реалії скляні Розіб'ється моє серце Припиняю все це Мені здавалось, ти любив Та в очі кидав мені пил Слово за життя горить Цю главу не відродить Очі мої навіть у твоїх снах Не захлинись потім в своїх сльозах! На вітру біленьке плаття На тобі прокляття Я лиш хотіла щастя! Розлетівся попіл болю Я біжу крізь поле З тобою в небеса! На вітру біленьке плаття На тобі прокляття Я лиш хотіла щастя! Розлетівся попіл болю Я біжу крізь поле З тобою в небеса! На вітру біленьке плаття На тобі прокляття Я лиш хотіла щастя! Розлетівся попіл болю Я біжу крізь поле З тобою в небеса!