Крила

А й правда, крилатим ґрунту не треба Землі немає, то буде небо Немає поля, то буде воля Немає пари, то будуть хмари В цьому, напевно, правда пташина А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає А крила має. А крила має Вони, ті крила, не з пуху-пір'я А з правди, чесноти і довір'я У кого — з вірності у коханні У кого — з вічного поривання У кого — з щирості до роботи У кого — з щедрості на турботи У кого — з пісні, або з надії Або з поезії, або з мрії Геть від мене усі повії Поки розбираю усі свої дії Що я зробив для тебе Що я зробив для себе Що зробив для країни Щоби ми всі спокійно жили І Ніяк не тужили Людина нібито не літає А крила має. А крила має Одного разу вона познає Де цей час, вен ніхто не страждає Людина нібито не літає А крила має. А крила має Одного разу вона познає Де цей час, вен ніхто не страждає Я буду битись до останнього Ого-ого Під жовто-блакитним прапором Бом-бом-бом-бом Ні, це не сон Прийшла війна і ти Немов єдиний промінь Що врятував від темряви В мене є надія, вічно буде жити моя мрія Як і рідна Україна, ай кен філ йа, ай кен філ йа Ти можеш це не слухати - мені однаково Та не однаково мені Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять Ох, не однаково мені Ох, не однаково мені А тобі? Людина нібито не літає А крила має. А крила має Одного разу вона познає Де цей час, вен ніхто не страждає Людина нібито не літає А крила має. А крила має Одного разу вона познає Де цей час, вен ніхто не страждає Це мій спадок Гідний нащадок Все буде ок Буде наш порядок Ми єдині в цій годині Розкажи це справжній людині Ми зустрінемось, хоч не бачились до цього Торкнутися б хоч раз ніжно обличчя твого Тут дні ідуть, нічого нового Тільки перемога