Ой завиє вітер
Там де сонце місяць і блакить
Ой закричить ворон і дружина козака не спить
Куплет
Коли воїн зустріне смерть і порине в блакить
Його дух розірветься дощем
Коли воїн зустріне смерть і лють пропаде
Він не скорений ще
Між живих і між мертвих метається славний боєць
Він не може полишити бій
Коли його торкнеться Одіна перст
Перетвориться в тінь
Чи ще живий
І знов болить
Її зустрів дух
І знов живий
Але болить
Її зустрів дух
У країні чужинців він марив про рідні краї
Батьківщина дала йому смерть
Серед тих іноземців наш воїн був королем
А у нас лиш мечем
Свистом куль зустріла воїна рідна земля
Не схотів розвернутись піти
Наче квітка розтоптана він до землі припаде
Його дух відлетить
Знов заходить сонце
Поглинає темрява блакить
Скільки до схід сонця?
І дружина козака не спить...
Чи ще живий
І все ж болить
Її зустрів дух
Але живий
І не болить
Її зустрів дух
