В темній пустій кімнаті згасне світло
І люди всі замовчать
Хтось нервово спитає
Як далі жити?
Всі мої сусіди давно поховані на задньому дворі
У сорок п'ятій квартирі
Темна та тиха осінь,
Знов наганяє депресії
На обличчя людей
Я більше не бачу моралі
Повсюди зі мною тільки червоний кришталь
Та гріхи із минулого
Вбивай, ґвалтуй свою мораль
Їх не стане краще
Розбий, вкради, втічи, продай
Дьявол не пробачить
Вбивай, ґвалтуй свою мораль
Їх не стане краще
Розбий, вкради, втічи, продай
Дьявол не пробачить
Кричи, запнись, не говори
Нікому що ти бачив
Мовчки вмирай та наганяй
Ще більше дизморалі
Ще більше дизморалі
Ще більше дизморалі
Ще більше дизморалі...
