Гострим наточеним розбитим склом
Я захищаюсь від толпи незнайомих мені
Та дивних доволі по одягу бідних можливо людей
Дивні наряди вирази, сказані мною колись
Давно вже забуті мотиви, та обіцянки, яких я б ніколи не виповнив
Я з дитинства боявся дивитись в очі людей які
Мені брехали колись, і забули, але я пам'ятаю,
Знайте я пам'ятаю
Моя мама давала мені замість їжі
Пігулки серотоніну
Мій батько приходив додому раз у три дні
З'їдав їх всі, і знову тікав,
У школі мене били ногами
Кидали пусті пляшки із під пива балтійського темного
Із столовой найдешевішого
Хто більше лякався, тікав і ховався, від мене
Читали легенди що гидкою смертю помре
Той, на кого мій погляд сьогодні паде
А в моїй квартирі
Ходить вбивця і насильник
Сирійний мисливець
На душі гарних людей
Він залишив свій номер і своє ім'я
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Місто стягне у долонях останній
Вогонь нашої віри зімкне і кине в смітник
Бо кому ми потрібні
Всі мої мертві знайомі були набагато залежні від важких речовин
Рубідій і фосфор в крові більш ніж 30%
Скажуть краще не жити ніж жити
В полоні димів та шприців
Важкої системи, пів дня ритись в помойках
Шукати надії й відношення
Не озиратися по сторонам
Шукая у людях просвітлення, скажуть
"На себе дивись", коли в їх хаті пожар
А в моїй хаті війна
А в моїй квартирі ходить вбивця і насильник
Ділить нас на бідних та скупих
Пише на дорогах своє ім'я- абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
Абсолютна анархія
