Хто тебе тримав, хто тебе пустив?
Хто тебе спіймав, де крихкі мости?
Хто тебе чекав, хто тебе зустрів?
На слабких руках визначних майстрів
Хто тебе любив, хто тебе віддав
Й на твоїх очах не твоя біда
І найдовший сон у найдовшу ніч
Вирвав сторінки в декілька сторіч
І ти прокинешся, для всіх, хто так тебе беріг
Підеш - не спинешся, знайдеш найдовшу із доріг
Покрита латами, щоб серце не взяли з грудей
Бо всі крилатими були до перших із людей
І для чогось ми, і для когось ми
Найтепліші дні довгої зими
Хто тебе не знав - квітів не зривав
І життя не жив - підбирав слова
Пригортай моря, обіймай світи
Це останній я і навіки ти
І в наступний раз, в суміші ідей
Хтось візьме мій шлях, і це теж пройде
І ти прокинешся, для всіх, хто так тебе беріг
Підеш - не спинешся, знайдеш найдовшу із доріг
Покрита латами, щоб серце не взяли з грудей
Бо всі крилатими були до перших із людей
