Восени

Восени так солодко чіплятись за минуле Раз прийшли у груди ті, кого нема вже З ними ті, кого не буде Іноді так солодко бити по собі минулим Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку Звідти кіноплівка, чорно-білим по живому ріже Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю, як буває восени Восени Восени скрізь жовте, сині плями позникали Все даремно, злива, мокрі люди в однині І в ніч зникають з неба плями сині В тумані вчора сірі башти Зробивши сальто, листя вниз стрибало Іноді зненацька страшно Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю (тепер я знаю) Тепер я знаю, як буває восени Восени Восени Восени Восени Далі все мовчало довго, трохи змерзла, був ранок сивий Та новим асфальтом білим пішла додому Я та сніг не розуміли: сталось що, навіщо, чому Що питала довго вчора у мікрофона? Тепер я знаю, як буває, як буває восени Я питала, я питала — може, чув хто, може, ні (Тепер я знаю, як буває, як буває) Тепер я знаю, як буває Тепер я знаю, як буває Тепер я знаю, як буває Тепер я знаю, як буває восени Восени, восени, восени