Ти дихаєш, видихаєш
Моє серце знов вилітає...
Є, між нами щось є, я знаю
Ці кілометри - ніщо
Я все відчуваю!
Зводить з розуму ця музика
Не знаю, хто ми, але точно не друзі!
Давай пограєм, немов чужі
Холодно-тепло і у схованки...
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
Я допиваю вино
Така гаряча, палаю, мала, як демон
Я бачу твої очі, хоч зараз і темно
Окутала мене, неначе вона веном
Всередині все верх дном, як і тоді
Коли вночі ми були одні
Скажи мені: А хто я тобі
Друг або більше?
Я не вірю таким
Будучи там, я буду один
Буду ціліший, не буду слабким
Самому ліпше
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
Нам часто заздрить електричне поле
Мене до тебе вітром знов несе
Магніт з напругою аеродрома
Для тебе я немов хронічний синдром
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
Зникають з часом до тебе симптоми
Ти мені кажеш: Смерть або воля
Ніколи не кажи мені - ніколи
Любов твоя - невиліковний синдром
