Де ти моя ріка скам"янілая
Чиї вмиваєш рани...
Горе твоїм синам, моя милая,
Що тебе скували...
Стану вільним як вітер - твою розвію тугу...
Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди...
Випливу очищеним, випливу очищеним,
Випливу очищеним - ти ніким не знищена...
Дівоча твоя краса згублена ярмом
Додолу волю хилить...
Тобою напитись би сповна, торкаючись чолом,
Шепочучи: Либідь... моя Либідь
Стану вільним як вітер - твою розвію тугу...
Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди...
Випливу очищеним, випливу очищеним,
Випливу очищеним - ти ніким не знищена...
Зорі неба... зорі ночі... освітіть у снах згублену в віках...
Зорі неба... зорі ночі... освітіть у снах згублену в віках...
