Top Songs By PVNCH
Credits
AUSFÜHRENDE KÜNSTLER:INNEN
PVNCH
Künstler:in
KOMPOSITION UND LIEDTEXT
Хорт Сергій
Songwriter:in
Кудринецький Олександр
Songwriter:in
Задніченко Юрій
Songwriter:in
Ігор Ропан
Songwriter:in
Lyrics
(Я вважаю себе реалістом)
(Але відповідно до філософських канонів)
(Мене називають песимістом)
(От хрінь, і що це означає?)
(Що зі мною нудно на вечірках)
Дрібний бездарь, зате повністю відданий справі
Життя травить легені, опустивши в трави
Душевні травми лягли на папір рядками
В них усе моє нутро, а значить — не чіпай руками!
Вихований дворами, довгими роками
Зменшував білі підошви, стираючись об камінь
Знаєш, життя не гладило за шерстю
Тому я лисий і, здається, так легше живеться
Добавить перцю, та толку? Треки всі прісні
Серед піздатого репу, в мойом хуйовом тісно
Дійсно, з роками важче жити за ідею
Завжди був вірний сім'ї, та не завжди підтриманий нею
І я не нию, просто говорю по факту
Надіятись на людей важче, ніж на собаку
Тримав червону вату, латаючи дирки у спині
Та всі впевнені завжди, що вони не винні
(Я вважаю, що людська свідомість)
(Це фатальна помилка в еволюції)
(Ми стали занадто самосвідомі)
(Природа створила аспект природи без своєї участі)
Хворий (хворий), сумний, тихий, кволий
Руки опустив додолу, про щось Бога молить
Люди (люди) в приміщеннях прозорих
Ні, це не ми, це ви крокуєте з кінцевих, мов зомбі
Безодня, в якій мені так самотньо
Усмішка на обличчі, та радість присутня лиш зовні
Сьогодні мій день і я хотів би так жити
Щоб після себе, крім цих хмурих пісень, щось залишити
Квіти підперли плити з граніту
На них останні дати тих, хто так хотів жити
Вітер, неси мене в країну мрій
І звідти більше ніколи забирати не смій
Я свій тут, але оточуючим треба не багато
Поєбатися, вдягнутися і ситно пожрати
Комусь постійно мало, навіть коли дуже багато
Іду в храм своєї душі, гріхи сповідати
(Це звучить, аж надто, бляха, погано, Раст)
Життя — баскетбол, точніше, вільний кидок
Ти маєш дві спроби закрити цим крисам рот
Вихований, тому не піділлю перший у вогонь бєнз
Але заберу твої лаври — Леброн Джеймс
Завжди знав, що це не просто так, не просто бути
Для когось прикладом, може, для когось, може, другом
Із плином часу ми інших менше розумієм
Закриваємся в собі, собою хворієм
Життя — проклятий острів, а я на ньому Тедді
Загублений собі коп, змазаний в акварелі
Стараюсь знаходити факти, але, сука, хибно
Дайте хоть знати, що ви тут, а то я наче привид (привид)
І приведи мене, моя біда, де будуть всі мої, де буде моя сім'я
Говорять, час лікує, ага, як би не так
Лікують люди, а час нас тільки вбива
Знову закритий в душі коридорах
Замкнутий у полоні злоби і думок хворих
Навколо лиш мрії, обернуті у попел
Нема нічого, окрім років і стоптаних кроків
Частіше сам по собі, тож не виказував лику
Закриті вікна від людей і їх поглядів диких
Нема від цього ліків, тому й так давить виски
Не даром казали "не падай в ці чорні піски"
Дививсь на зорі з надією на кращу долю
Та вона лиш завела мене в ці коридори
Тепер, як хвора потвора, під носа щось тараторить
Колами бродить, як спрагу, втамовує свою похіть
А дні ідуть і так важко зловити в них суть
Та навіть друзі не збагнуть і в тупу поржуть
Ні, це не гон, а бачення із низу в гору
Крокуючи серед клонів, бачити, будучи хворим
(Ми — створіння, що страждають в ілюзії, ніби мають своє "яЄ)
(Таке собі зрощення чуттєвого досвіду та почуття)
(Повні переконань і запрограмовані, що кожен щось із себе представляє)
(А насправді ми — ніхто)
(На твоєму місці, я би припинив фонтанувати таким лайном)
Writer(s): задніченко юрій, ігор ропан, кудринецький олександр, хорт сергій
Lyrics powered by www.musixmatch.com