Від туману і тополі
Народився вітер в полі
Народився він в сорочці голубій
Його весна в гори звала
Його осінь чарувала
А він зиму щирим серцем полюбив
Ой ти русява - наречена
Сяйвом смутку золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні
Наречена - моя Ладо
Наречена - їде садом
Опівночі та й на білому коні
Вітер в зиму закохався
Дні і ночі милувався
І співав лиш їй присвячені пісні
І портрет зорі натхненно
Як художник безіменний
Малював щодня на кожному вікні
Ой ти русява - наречена
Сяйвом смутку золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні
Наречена - моя Ладо
Наречена - їде садом
Опівночі та й на білому коні (є-є)
Було сніжно на весіллі
І минулись ночі білі
Народилася метелиця у них
І вже чує батько-вітер
Як дочці шепоче місяць
І дарує золоте кільце доріг
Ой ти русява - наречена
Сяйвом смутку золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні
Наречена - моя Ладо
Наречена - їде садом
Опівночі та й на білому коні
Ой ти русява - наречена
Сяйвом смутку золочена
Ти прийшла до мене вчора уві сні
Наречена - моя Ладо
Наречена - їде садом
Опівночі та й на білому коні
Опівночі та й на білому коні...
Опівночі та й на білому коні...
