Старість

Яскравий блиск в її очах Не загасить рук тремтіння, Лиш бажає розуміння, Молодість у снах. Забуває, так буває, наші імена, Все частіше засинає там біля вікна. Все в її очах, як старе кіно, Уривки пам'яті, так було давно. Залишилась мить, обірвалась щойно. Тих друзів вже не повернуть – Ти на землі, вони на небі. І в тому вже нема потреби, Вони чекатимуть. Залишились наодинці спогади твої. Кожна зморшка – відбиття історії. Все в її очах... Уривки пам'яті, так було давно. Залишилась мить, обірвалась щойно.