На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів
Стрункий монах, мов птах крилатий
Плекає там урочий дзвін
Судилось, щоб дзвонар побачив
Мене заквітчану в саду
Від того дзвони його плачуть
А я до храму все не йду
Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо
Освятило височінь і запало в серце
Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає
Я молюсь допоки він в храмі не змовкає
Ти не відступишся від віри
Хоча душею молодий
Збіжать, змарніють твої мрії
О, мій дзвонарю дорогий
Та коли знов пречиста повінь
Злетить з зажурних куполів
Я принесу тобі на сповідь
Солодкий щем своїх гріхів
Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо
Освятило височінь і запало в серце
Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає
Я молюсь допоки він в храмі не змовкає
На пагорбі собор ошатний
Чарує сяйвом куполів
Стрункий монах, мов птах крилатий
Плекає там урочий дзвін
