Ну що, уже помер твій поет у душі?
Що мовчиш? Уже не пишеш ночами вірші?
У тебе ж вісім ніг, пам'ятай своє нутро
Чи той восьминіг вже затягнув твоє тіло на дно?
А що, художнику можна все!
Ти говорив це, друкуючи слова в дисплей
А що тепер, не замалюєш кольорами космос?
А те скло все-таки впало з того хмарочоса
А чо ж так? Може став її грозою?
Але каплі на волоссі вже не насолода?
І астероїд замінив сузір'я Андромеди
Залишився тільки вакуум і пусті папери!
Вже зламаний і під ребром катана
Явно щось там зверху мутять, ти був правий!
І це лише поранення, чи згасає п'яте сонце?
Вже здох поет, чи щось шепоче?
Вже помер твій поет у душі
А ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Вже помер твій поет у душі
А ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Вже помер твій поет у душі
А ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Не помер твій поет у душі
Ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Не помер твій поет у душі
Ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Не помер твій поет у душі
Ти пиши, ти пиши, ти пиши!
Не помер твій поет
Ти пиши, ти пиши, ти пиши
Ти пиши, ти пиши
Не помер твій поет у душі
Ти пиши
Не помер твій поет у душі
