Йой!
Перед мікрофоном стоїть Вова зі Львова
І зараз в нашому етері українська мова
У-, українська мова
Ук-, українська мова
Перед... Перед мікрофоном — Вова... Вова зі Львова
Вдягну собі окуляри із фіолєтовим шклом
Скрябін казав: "Так легше стіни пробивати чолом"
Каже, нема в країні репу, якийсь вареник з гімном
Мені аргументовано з ним сперечатися не влом
Бо вчуся любити людей, навіть коли вони глупі
І весь їх гумор з несмішних відосів на ютубі
Вони бачили гімна, бо плавали тільки в дупі
Їх надто довго тримали в таких акваріумах всіх
Тепер всі — рибки гупі
Ображати — то тупняк, за таке себе сварю
Сварки — то гімно, а не любов, а я ж типу люблю
Зрештою, як не любити, навколо вічнії душі
Рибок і тваринок теж люблю: не їм м'ясо і суші
Колись любив робити репчину, потім розбіглись
Досі не шарю, чи шось засліпило, чи був невіглас
Досі рахую: просрав п'ять років чи здобув п'ять років
Але я й досі тут і вчу свої уроки
Люди добрі, у нас сьогодні в клюбі будуть танці
Та за графіком гоцають тільки засранці
Та-, танці
Ті-, тільки засранці
Та-, танці
Ті-, тільки засранці
Будуть, будуть танці
Та-, танці
Навіть свічка горить, а я чомусь лише жеврію
Надмірне обмірковування всього замість дії
Замість сили волі, хоч інколи часто вологі вії
Думав, шо здобув знання, та втратив віру і надію
Думав: ну нашо мені то, ля комедія феніта?
Римують тепер як діти, нема де правди подіти
І замахався терпіти, і не так шоб зовсім вітер
В голові моїй, та все одно собі шкодую квіти
Тре себе хвалити — ніхто, крім нас, — і усі ці речі
З голови сміття викидати, виганяти всю нечисть
Голову до спеціаліста: хай собі там мастить плечі
30 баксів на годину зливають звідти всю сечу
Моя зі мною говорить по три з половиною
Але бере з мене як за одну — є ше хороші люди
Плачу, сміюсь і дізнаюсь, шо лишився дитиною
Та лікарка каже, шо все так не буде
Мій район — Сихів, де я всіх знаю
Мій район — Сихів, де я баскетбол граю
Бас-, баскетбол граю
Мій... Мій район
Мій... Мій район
Си-, Си-, Сихів
Сихів... Сихів
Цей репчик такий, як колись: три по 16 рядків
Просто душевний вайб для своїх сестер і братів
Якшо ти раптом згубився серед новин і пантів
"Спинись на хвильку і насичуйся", — говорить Львів
Шукай себе тут і зараз, знаходь себе у собі
Всі інші місця — це ілюзіі в твоїй голові
Весь інший час не існує, — ти, може, чув це колись
Коли ти просиш-молишся, то краще дякуй-молись
Не злись, що підрозказую тобі, ніби прохавав все сам
Я тільки знаю, шо нічо не знаю. Ось мій скромний храм
Заходь у гості, захопи, будь ласка, чайного квасу
Розкажеш, чо досі не говориш мовою, посміємось разом
Потім поплачемо, примножим радість, зменшим втому
Безнадійка спитає, чи можна до нас в гості, — скажем: "Ми не вдома"
Або в нас не вдома посміємось зі старих пріколів
Лиш би пам'ятати: ми в садочку ше, ми навіть не в школі
Все буде файно, інакше не може бути
Запам'ятай це і постарайся не забути!
Пост-, постарайся не забути!
Пост-, постарайся не забути!
Все... Все буде файно
Все... Все буде файно
Файно, файно
Запам'ятай це і постарайся не забути!
