Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная
Видно, хоч голки збирай
Вийди, коханая, працею зморена
Хоч на хвилиночку в гай
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною
I над панами я пан
Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
Стелиться полем туман
Ти ж не лякайся, що нiженьки босiї
Змочиш в холодну росу
Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу
Ти ж не лякайся, що змерзнеш, лебедонько
Тепло - нi вiтру, нi хмар
Я пригорну тебе до свого серденька
А воно палке, мов жар
Я пригорну тебе до свого серденька
А воно палке, мов жар
