Ой чорна я си, чорна, Чорнява, як циганка.
Чом си полюбила Чорнявого Іванка?
Іванко, та й Іванко, Сорочка вишиванка,
Високий та стрункий, Ще й на бороді ямка. "
Марусе ти, Марусе,
Люблю я твою вроду, Люблю дивитися, Як ти ідеш по воду.
Як ти ідеш по воду, Вертаєшся з водою,
Люблю дивитися, Марусе, за тобою". "
У полі два дубочки, Обидва зелененькі,
Ми ж такі паровані – Обоє чорнявенькі.
Ой вийду я на гору, Та й дуба розколишу.
Я звідси не поїду, Кохання не залишу".
Ой рушив поїзд, рушив, Маруся заплакала.
Іванкові призналась, Що вірно покохала.
