Чом, дівчино, зажурилась?
Чом не чуть твоїх речей?
То, бувало, щебетала
Як у саду соловей
То, бувало, щебетала
Ой як у саду соловей
Соловейку, рідний брате
Ой ти, пташко лісова
Сядь на гілку, сядь на другу
Передай мої слова
Сядь на гілку, сядь на другу
Ой передай мої слова!
Любилися, кохалися
Як зерно в горісі
А тепер ми розійшлися
Як туман по лісі
А тепер ми розійшлися
Ой як туман по лісі!
Любилися, кохалися
Як голубів пара
А тепер ми розійшлися
Як чорная хмара
А тепер ми розійшлися
Ой як чорная хмара!
Чом, дівчино, зажурилась?
Чом не чуть твоїх речей? (Чом не чуть твоїх речей?)
То, бувало, щебетала
Як у саду соловей
То, бувало, щебетала
Ой як у саду соловей...
