Вже осінь за вікном, за нею йде зима
Це все здається сном, і на щоці сльоза
Пустий уже перон, лишилась тільки ти
Так жаль, що це не сон, пробач, та треба йти
Пробач мені, пробач! Прощай, мила, прощай!
А поїзд їде в даль, і з ним уся печаль
Повір, я не хотів, та краще буде так
У серці тиха біль, повір, це все не так
У даль мене везе цей поїзд назавжди
Не винна в цьому ти, пробач мені, прости
Розлуки час прийшов, і це моя біда
Сховай свою любов, щоб осінь не знайшла
Пробач мені, пробач! Прощай, мила, прощай!
А поїзд їде в даль, і з ним уся печаль
Повір, я не хотів, та краще буде так
У серці тиха біль, повір, це все не так
Пробач мені, пробач! Прощай, мила, прощай!
А поїзд їде в даль, і з ним уся печаль
Повір, я не хотів, та краще буде так
У серці тиха біль, повір, це все не так
