Київська прописка, середня освіта
Загинув під Попасною на початку жовтня
Соняшникові поля незібрані з літа
Над ними розкривається золота безодня
Птахи над ними завмирають щоразу –
Чутливі, як слухові апарати
Бути соняшником в полях Донбасу –
Це знати як жити й за що помирати
Своїм хребтом, металевим тросом,
Поєднувати ґрунти і води,
Тримаючись за осінній чорнозем
З гіркою відданістю природи
Вітчизно, що вічно втішаєш і просиш,
Ниєш в легені стороннім предметом,
Лиши мені на майбутнє цю розкіш –
Бути соняшником і очеретом
Лиши мені цю вбивчу втіху –
Стати на вітряному кордоні –
Літерою в недописану книгу,
Подихом в холодні долоні
Птахи наді мною завмиратимуть щоразу –
Чутливі, як слухові апарати
Бути соняшником в полях Донбасу –
Це знати як жити й за що помирати
