Я досі тут, мала, і між нами палає багаття
Під біт волав, наступаючи ногами ватними на плаття
Такий незграбний, неделікатний я
Голова моя важка, наче із платини
Я бішуся неначе біс, наче дійсно
Мене усередині ніби дійсно замислив шось
Я відчуваю, ніби навколо мене дурдом
Крутитись наче джагернаут, щоб не бути рабом
Дійсно, місцями стало тісно, не спорю
Коли в житті нема життя, здохни в сторіз
Я буду рухатись у танку, натомість
Зустрінемося на світанку, свідомість
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Я долаю відстань, доки дрімає місто моє
Тримаю міцно, доба минає в мить з тобою
Так, дійсно, я ховаю світ від тебе навмисно
Лунала пісня на біс, лунатиме після
Я на початку не відчуваю втоми
В будь-якому випадку ти дізнаєшся, хто ми
Існує зв'язок, натомість слова відсутні
В твоїх очах, мала, палає майбутнє
Я на самоті, на самому дні
Без тебе не в стані, від тебе без тями
Рахую по колу дні (ні, ні, ні, ні, ні)
Я не піду, зачекаю до ранку
Нас двоє, ми на світанку
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
Ти до світанку, я до світанку
І ми до світанку разом
