Доведи,
що звістка востаннє
нестримне бажання, що то чутки.
І слухавка падає вниз,
і замість розмови кріз важкі гудки.
Я не перебільшую і настрій собі псую.
І ніч не відмовиться шукати по вулицях загадки.
Ніч упаде на місто яскравими фарбами вечірніх суконь. Дим цигарок, гранчаки, битий посуд, поранений світ наших кухонь. Ця ніч - виклик прози, цей дощ - її сльози, у світлі фарб ДПС. Довершені будні, вагітні майбутні, вже зваженим без терез. Дівочі секрети, під соло кларнету наспівує місяць джаз. І ми ще не пара, та я незабаром йому розповім про нас.
