Фазенди більше немає
Ніде танцювати п'яною
От і гайнула ти за океани
Манго з дерев їси
Нам — розбиті лавки
Нам — рідні рани
Нам — репости й лайки
Нам — фальшиве все
А ти лети за океан, на острови тропічних злив
Лети і зогрівай їх землі сміхом молодим
І як скажуть тобі, що не так ти ідеш і не з тим ти ідеш
Ти не слухай їх, не слухай їх — лети!
Лети! Холодним дощем наді мною розіллються сльози твої
Лети! Я йтиму по вулицях нових, а заплачу на тій старій
Де ми йшли додому після грому, після сміху і любові
Не боялись, не тікали і не мучились словами
Ти забудеш, не згадаєш, як в фазенді танцювала, хай
Тільки до мене іноді прилітай
Тільки до мене іноді прилітай
Тільки до мене іноді прилітай
Тільки до мене іноді прилітай
