Він любив його, він любив її
Він казав: "Я вільний в своїй сім'ї"
Він казав: "Я вільний від ваших снів"
Він, напевне, жити, як всі, хотів
Він шукав слова, не знаходив їх
Він бував чужим на землі своїх
Все життя було із одних зусиль
Він шукав людей, а знаходив біль
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Він не вірив в те, що любов бува
Він ховав від неї свої слова
Він ховав від нього душі тепло
Але б краще все навпаки було
Він не знав, куди. Він не знав, за ким
Він не знав, хто буде на ранок з ним
Він не знав, хто спить: чи вона, чи він?
Він кричав та знав, що тепер один
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
Н-а-р-к-о-ти-к-и, н-а-р-к-о-ти-к-и
