Коли на серці сумно
І жити вже не в кайф є
Виходжу подивитись
Як вітер з морем грає
Немов зійшлось козацтво
У смертельному бою
За волю побратимів, за святу
Страждену матінку свою
Коли душа заплаче
Виходжу у поля я
Почути, як співає
І промовляє земля
Розорані степи
І все вже продано давно
Та я є вільний і тому відчую
Прадідівськеє тепло
Коли зітхнеш у люті
І вже не слід терпіти
Згадай, що шлях тернистий
Пройти ще мусиш і ти!
Виходь у своє місто
Виходь у рідний ліс
Здійсни свій чин пред тими
Чий подвиг дорогий тобі до сліз!
Коли на серці сумно
І жити вже не в кайф є
Коли на серці сумно
І жити вже не в кайф є
