Прометей

Я вдихаю тебе, Мов той кокаїн, Почуваюсь царем Навіть серед руїн, Тисячолітніх руїн. Небо блакитне таке, То червоне мов кров, І море кипить, Де я в нього зай шов, Де з тобою зайшов. Хей! Не чекай на гостей, Давай я буду твій Прометей! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Йой! Що ти робиш зі мною?!? Де ж мій дівся покой?!? Одержимий тобою, Мов у пустелі водой! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Ой-ой йо-йой йо-йой йой! Йой! Ти лежиш на піску, І маниш до себе, І крапелька соку На твоїй губі, Такій солодкій губі... Я жадаю таку, Яка ти вся є, Тому тобі даю серце своє Та забираю твоє. Хей! Не чекай на гостей, Давай я буду твій Прометей!