Я б не хотів вертатися назад
Вдихати пил брудних кімнат
Навколо ніч і листопад.
Я б не хотів згубитися в гостях
У лабіринтах вулиць-площ
Навколо сніг, навколо дощ
А я живу у замку з піску
Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону
А ти так урочисто мовчиш
Найтихіша з усіх можливих тиш, найкоротше із речень
За хвилину до втечі.
Я б не хотів лишитися удвох в одній кімнаті
Як тоді я міг би втримати в собі
Все, що так хотів зробити та не зміг
Бо ти живеш в годину пік
Навколо джаз, навколо свінг
А я живу у замку з піску
Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону
І ми так далеко від всіх
Найсолодша з усіх можливих втіх
Потребує зречень або повної втечі.
