Дистанція

Темрява, холод спокуси

Звірине нутро у кожному русі

Багато мінусів. Мало плюсів

Але більше я нічого не боюся

Позбувшись провини

Що скувала мої руки

Ніхто мене не спинить

Лише так можу вдихнути

Твою отруту що є сили

Тобі лячно, пір'я як чорнила

Ще не знаєш що за ним убито

Мною, щоб усе змінити

Розіб'юся на мільйони мілких гранул

Ти все знаєш, чого прагнеш, чого прагну

Я гублюся, всі світлини всі моменти

То для тебе було лиш експериментом

Розіб'юся на мільйони мілких гранул

Ти все знаєш, чого прагнеш, чого прагну

Я гублюся, всі світлини всі моменти

То для тебе було лиш експериментом

Не обійти думок про перспективи

Характер Структури між "зверхня" й "примхлива"

Не можу знайти середини в довірі

Або вірю усім, або всі лицеміри

Не можу знайти в текстах середини

Ці пісні про звірів чи про сутність людини?

Не знатиму, доки мій час тут не сплине

Гадаю, це відповідь не в повній мірі

Так незграбно дивишся

На приголомшені обличчя

Не збагнеш що сам такий

З захопленням пірнеш у відчай

В оточенні пальців

Що вказують на мене

Намагаюсь дистанцію

Тримати із землею

Розіб'юся на мільйони мілких гранул

Ти все знаєш, чого прагнеш, чого прагну

Я гублюся, всі світлини всі моменти

То для тебе було лиш експериментом

Розіб'юся на мільйони мілких гранул

Ти все знаєш, чого прагнеш, чого прагну

Я гублюся, всі світлини всі моменти

То для тебе було лиш експериментом