ЗАБЕРИ МЕНЕ

Напівтьма, напівсон, будить небо дикий гон

Крик душі, червоний блиск, думок цілих легіон

Підіймусь від жаху я, більше не побачу сну

На плечі — автомат. Скільки ще днів проживу?

Небо розривають кулі і летять снаряди вниз

По землі біжу і лаюсь, я кричу собі: «Молись!»

Впавши у окоп глибокий, витираю піт з чола:

«Забери мене додому, мамо, забери сина»

Скільки наших вже не стало, дай мені порахувать

Скільки раз ревіло небо? Вибух. Брязкіт. Думки мчать.

Якщо виживу, залишусь, обіцяю — обійму!

Але поки — помолися за мене, тебе прошу

Небо розривають кулі і летять снаряди вниз

По землі біжу і лаюсь, я кричу собі: «Молись!»

Впавши у окоп глибокий, витираю піт з чола:

«Забери мене додому, мам, забери сина»

В нашій долі є дороги, без яких нам не пройти

Наші діти пройдуть море, до якого ми не дійшли

Сльози щастя дочекались, вірю, що прийшла весна

Я дивлюсь на небо чисте — мам, зустрічай сина!