Весна

На вулиці весна, а в серці знов морози,

І сльози на щоках, немов холодні грози.

Цвіте під вікнами духмяний білий цвіт,

 Але в душі моїй все той самий лід.

  Шепоче вітерець про щастя і надію

 Та серце не горить воно лиш холод віє

В обіймах сонця світ радіє без тривог

А я все гріюся шукаючи тепло Можливо прийде день розтопить кригу знову

І зацвіте весна у серці випадково

Тоді злетить душа мов птах у височінь

 Зітре з минулих днів печаль і самотність.

Здається, все навколо кличе до життя,

А я блукаю знов у тінях забуття.

Весна торкає світ, цілує кожен двір,

А в серці тільки шрам і невигойний вир.

У твоїх словах колись горіли небеса,

Тепер німа зима, розбита висота.

Я слухаю весну, та в ній тебе нема Лиш лід, і згадка, що тебе не обіймав

 

На вулиці весна, а в серці знов морози.

І сльози на щоках, немов холодні грози.

Цвіте під вікнами духмяний білий цвіт.

 Але в душі моїй все той самий лід.