Нас двоє

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні

Неприйняття себе пробуджує тривогу

Очі вгору, все мине, за досвід вдячна Богу

Що було - не повернеш, в пусту ці діалоги

В серці спокій - це твій меч зверни на правильну дорогу

Колить в грудях - не біда, то совість часто кличе

У думках лиш самота, заплакане обличчя

І як б не було все мине не бійся зараз помилиться

Завтра ще не настає, сьогодні варто ще побиться

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні

Усім нам в темноті потрібен провідник

Коли кохання вогник у серці раптом зник

Усім нам в пустоті потрібен вірний друг

Коли внутрішній стан не витримує напруг

Ти на морські вузли звʼяжи наші шляхи

Щоб ми не розлетілись неначе ті птахи

Тримай себе й мене, прошу лиш не впусти

Я квітка, та що без води не зможе прорости

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні

Нас двоє

Знай, що не один ходиш по цій землі

З тобою

Тисячі стихій мені вже не страшні