Фаустове свято. Ніч

Ось тобі, вбога пуста голова

Перше знамення Різдва

Снігу добув ти для білих поем

Вітру черпнувши плащем

Крила не тут, але біль від крила

На ніч прип'яв до стола

Мить, наче рибу, ловиш багром

І повертаєш в огром

Тільки тепер вона має печать

Віщих прозрінь і зачать

Є в ній зима цегляні димарі

Теплі о білій порі

Ось тобі й ніч, пуста голова

Напередодні Різдва

Хочеш придумай, як до зорі

Рушили тріє царі

Ось тобі й ніч, пуста голова

Напередодні Різдва

Хочеш придумай, як до зорі

Рушили тріє царі