Не мовчи

Закрутилось, завертілось —

Так, що не вгляділа сама.

Спалахнули спокій тиші —

Ніжні і тривожні слова.

А ти мовчиш,

Не даєш свободи серцю,

Думаєш — не має сенсу,

Зараз не те місце і не час —

Так, ніби гарантован інший раз.

Місто закружила у своїм танку не твоя весна,

Плаче небо — не для тебе,

Розквітли дерева в садах.

Чого мовчиш?

Боязно відводиш очі,

Позіхаєш неохоче,

Глибоко сховавши почуття —

Ніби буде ще одне життя.

Тануть сніги —

І замість них

В’ється трава.

Минають дні —

Щасливі, сумні,

Несеться життя.

Скільки таких

Вечорів мовчазних

Ще залишилося?

Просто скажи,

Що на душі —

Облиш свій страх.

Серед ночі не заснеш, і голова тріщить від порад.

Посумує — і збагне:

У світі є достатньо дівчат.

А ти мовчиш —

Ніби то якесь завдання:

Не віддатися бажанню,

Зберегти холодність у очах…

Хіба самота — єдиний шлях?

Тануть сніги —

І замість них

В’ється трава.

Минають дні —

Щасливі, сумні,

Несеться життя.

Скільки таких

Вечорів мовчазних

Ще залишилося?

Просто скажи,

Що на душі —

Облиш свій страх.

А ти мовчиш,

Боязно відводиш очі,

Позіхаєш неохоче,

Глибоко сховавши почуття —

Ніби буде ще одне життя.

А вже весна —

І часу думати нема.