Songteksten

Арешт Ялового — це розстріл ґенерації
І поки нашу націю - піддають кремації,
Це - маніфестація держадміністрації.
За що?
За те, що були найщирішими комуністами?
Я в громадянську, з кавалеристами
УНР - бився до останньої крові
Розстрілював націоналізм:
Брат – пролетаріат, не по мові.
Я за червоних - віддав немало життів
Так! Хвильовий герой - серед більшовиків.
Та й серед вас: Тичина, Сосюра,
Дивіться, браття! От куля – дура,
Ми в громадянську – по різні боки;
Воювали, рили окопи
Бились, жи́ли за неподільне
А тепер
помремо за спільне.
Сьогодні прекрасний сонячний день.
Як я люблю життя — ви й не уявляєте,
Ще стільки ненаписаних мною пісень…
Але я бачу шлях, по якому ви тільки ступаєте.
Дивіться, друзі мої єдині,
я зрозумів, як ото має нині
виглядати ідеальний
письменник сталінської епохи.
- Ну так показуй!
- Секунду-секунду, потерпіть ще трохи.
Сьогодні 13-те, Ви знаєте,
як я закоханий у це число?
Чимсь символічним
завжди віддавало воно:
Апостолів бо дванадцять,
а значить - один з нас лишній.
Прости мене, Боже, прости всевишній
і друзі, я вас попередить хочу…
- Про що?
Про шлях, який жде – пророчу.
Хай живе комунізм,
Хай жере досхочу.
Хай живе комунізм
Хай жере досхочу
Хай Забирає вдень
Хай Забирає ноччю
У пітьмі
я одне шепочу
забери мене
збережи співочу
Феміда Сліпа -
розстріляли очі
обікрали всіх
і іще захочуть
Я є письменник
- одного хочу
і я людина
я сам наврочив:
комуну загірну
що нас ковтнула
Феміда - сліпа
муза - заснула.
Хоч і вчили мене інакше,
Коли б’ють – то приймати бій,
Але за ґенерацію Ялового
відповідаю - я, Микола Хвильовий.
Written by: Віктор Ткаченко, Олександр Хоменко
instagramSharePathic_arrow_out