Погляд

Нон-стопу більше, ніж у сталкері. Хтось підвішав у повітрі історію — всім нам підвищили ставки!

Повторюємо часову петлю, почату предками здавна.

І коли виправимо помилки — очистимо карму.

Поняття елементарні — честь і повага на карті.

Без них ти станеш подавленим, нічого не вартим.

До нас приїхали з танками — щоб підкорити чи стерти.

Та древня сила вільних духом відповідає відверто:

Згинь! Окупант має бути мертвим. Згинь!

Повернись у своє кляте пекло!

Отруєні голови, що несуть смерть, захлинуться смертю.

Ми за мир і за власне братство, тому імперія повинна впасти.

Її маразм — для всього живого пастка.

А для нас — ворог, що лізе прямо в розум.

І тільки Тризуб Волі здатен зняти загрозу.

Війна вбиває все.

По швах тріщать біоритми,

Забирає всіх, кого їй краще видно

Самих спритних, самих колоритних, багатих, бідних,

Чужих і рідних.

Горить усе, на що впав її погляд.

Та сталева воля гартується у вуглях, тому ми поряд

З тими, чия віра не погасла.

З усіх сил стримуємо наступ,

Поки в «надійному» тилу знову насмілилися вкрасти у нас.

Раз тут колапс — пожинайте плоди, будь ласка,

Хоч вони й гіркі на смак.

У будь-який момент усе повернеться на раз-два,

Прийде час розплат.

Правду не заховає ні посада, ні кум,

Фраєр, таке більше не заканає з тими, хто був краєм.

Бо вже вільний дух прокидається на бунт проти хапуг.

Не сплутай на бомбі дротики, друг,

Бо вибір, як вибух, буває фатальним.

Ти червоно-чорний чи синій у часи гордих і сильних?

Скажи собі — хто ти серед цих баталій?

Будеш бити прямо в обличчя чи по потилиці?

Будеш рвати за своїх чи просто подивишся, поки не вбили всіх?

Хто ти?

Тихий і спокійний вовк чи зляканий заєць-псих?

Хто ти?

Яку собі вибрав роль у кривавому анекдоті?

Надія на диво — холодна на дотик.

Але все в наших руках,

І в готовності вилитися потом —

Заради майбутнього, заради свободи.

Заради майбутнього, заради свободи.

Ми тут вперто стоїмо за своє!

За свій рідний дім, за свою сім’ю,

За свою любов!

Причини у мене є —

Проливати кров того, хто прагне це вкрасти.

Ми стоїмо за своє!

Усе просто:

За свій рідний дім, за свою сім’ю,

За свою любов —

Не за те, що показав екран.

Наш спільний клич звучить потужніше за КАБ!

За свій рідний дім, за свою сім’ю,

За свою любов, за зелений двір,

За те, як муркотить кіт,

За тепло навіть від стін,

За те, що говорив дід,

За слова зі старих текстів,

За гори і за вид з вікна будь-якого поверху, в який влітав шахед,

За корені роду,

За все, що є у нас живе!