Навесні

Навесні

Навесні…

По тунелях твоїх вен

Я сідаю в машину часу.

Якщо завтра — кінець світу,

Ми будемо разом.

По тунелях світло повільно,

Я беру тебе у обійми.

Лиш тоді ми будемо вільні,

Лиш тоді ми будемо вільні.

Тебе я обійму, хай стріли в мою спину.

Тебе я обійму, ти більше не сама.

Тебе я обійму, нам не страшна ця крига.

Тебе я обійму — розстанем навесні.

Забуваю з тобою, хто ми,

Запиваю тобою ночі.

Ми зникаємо, як пороми,

Це життя забагато хоче.

По тунелях світло повільно,

Я беру тебе у обійми.

Лиш тоді ми будемо вільні,

Лиш тоді ми будемо вільні.

Навесні…

Тебе я обійму, хай стріли в мою спину.

Тебе я обійму, ти більше не сама.

Тебе я обійму, нам не страшна ця крига.

Тебе я обійму — розстанем навесні.