Мамина любов

Рушником стелилися дороги, доріженьки,

А туман все більше понад край,

Маминою піснею залило береженьки,

Мамина любов, як водограй.

Стеляться дороги, так як мати вишивала,

Вишивала долю в рушниках,

І слова, які нам над колискою співала,

Ніби нас ведуть по тих стежках,

Вкриті ці стежки любов'ю і теплом від мами,

Це тепло неначе оберіг,

Мамина любов нас так веде між туманами,

Що вони стоять лиш край доріг.