Друже (вірш)

Скелети у шафі бувають різні

Одні симпатичні, інші не дуже

Не заперечуй, що ти одружений

Я дуже давно тебе знаю, друже

Ми разом ходили по воду і в школу

Та сперечалися про рибу й гроші

Те, що тоді було по приколу

Сьогодні не коштує навіть мороші

Шикуються шинки шокованих штопорів

На залишках крейди шкільної дошки

В цих скарбничках замало отворів

А ті, що є, затуляють мошки

Я буду тобі посміхатися стоячи

Щоб шану віддати твоїм звитягам

Зі слів нескінченних поеми створюючи

І зошит даруючи освітянам